Мостівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»

Одного разу маленькому хлопчикові подарували його першу книжку з цифрами, він їх довго розглядав і намагався зрозуміти: яка ж з них головна?

А цифри помітили це і стали кричати йому :

• 
  Я! Я! Подивись на мене!
  

"Я , - кричало число 10 . - Я більше за вас всіх! Я коштую 10 таких , як 1 , двох таких , як 5 ! " .

Девʼятка показувала , як вона може розкладатися 3 рази по 3 ! Хвалилася і 8 тим , що вона всього 2 рази по 1 поступається 10 . Цифра 7 сказала , що пишається тим , що вона дорівнює 1 і 6 разом узятим , а ще 2 і 5 , і навіть 3 і 4. Цифра 6 заявила , що вона - то вже точно в 2 рази краще , ніж 3 і в 3 рази краще, ніж 2 .

Цифра 5 помітила , що без неї хлопчик ніколи не зможе поділити 10 на 2. А цифра 4 бубоніла , що вона нічим не гірше 8 : якщо її скласти 2 рази , вони стануть рівними, а якщо ще й додати 2 , то стане 10 .І 3 відкрила всім свою таємницю : виявляється , без неї хлопчик навіть чарівну казку не зрозуміє , тому що там завжди є 3 брата , 3 сестри , 3 подвиги, 3 царівни .

Навіть двійка довела, що вона дуже важлива, лишень одиничка тихо сиділа і не хизувалася своїми властивостями. Цифри швиденько цим скористалися і вигнали 1 з царства цифр і чисел, а головним назначили число 10. Та щойно одиниця пішла, від 10 залишився лиш 0 та й інші цифри захиталися, почали по трохи зникати.

Не гаючи часу, цифри в один голос закричали:

• 
  Одиничка-сестричка! Повертайся! Ми тепер знаємо, що без тебе ми нічого не варті!
  

Ось і казочці кінець, хто навчився рахувати молодець!

Автор: учениця 5 класу Тимощук Юлія

Пригоди в місті Трикутників
Жили-були в країні геометрії двоє друзів: Олівець і Циркуль. Одного разу вони гуляли по парку і зустріли маленьку заплакану Точку.

- Чому ти плачеш, Точко? - запитав Олівець.

- Я така маленька і нікому не потрібна, мене ніхто не бачить, - сумним голосом відповіла Точка.

- Не плач! - сказав Циркуль - Ми щось придумаємо!

- Правда? - запитала Точка.

- Звичайно, ми недавно там були! - вигукнув Циркуль.

І ось пішли друзі в місто, в якому все трикутне: чоловічки, будинки, гори, дерева, автомобілі і навіть хмари. Точка дуже зраділа. І ось йдуть вони по Набережній. Раптом почули пісеньку, яку співали будівельники:

Ти на нас, ти на нас, уважно подивись.

У нас усе , у нас усе, у нас усе по-три.

Три сторони і три кути і стільки ж в нас вершин.

Ми всі діла, ми всі діла, ми тричі завершим.

Трикутники веселі ми, дружніших не знайти.

Бо в нас усе, бо в нас усе, у нас усе по-три.

З піснею робота пішла ще швидше, і вмить стіна була готова.

Пішли вони далі гуляти по місту і жителі подарували гостям чарівні палички. За допомогою цих паличок можна скласти будь-який трикутник. Точка зацікавилася і запитала:

- Які можна скласти трикутники і як це зробити?

Олівець каже:

- Трикутники можна скласти не з будь-яких трьох паличок. Які б ми два з трьох відрізків не взяли, вони разом повинні бути довші від третьої.

- А з трьох однакових можна завжди скласти трикутник, - сказав Циркуль.

- Так, так, про такий трикутник кажуть, що у нього всі сторони рівні, і він називається рівностороннім, - додав Олівець.

- А які ще можна скласти трикутники? - запитала Точка.

- Можна скласти тупокутний, гострокутний, прямокутний, рівнобедрений трикутники, - сказав Циркуль.

- Розкажи, Олівець, про рівнобедрений трикутник! - попросила Точка.

- Трикутник, у якого дві сторони рівні, - відповів Олівець.

-У такого трикутника кути при основі завжди рівні, - додав Циркуль.

- Розкажіть мені про гострокутний трикутник, - сказала Точка.

- Трикутник з гострим кутом називається гострокутним! - відповів Олівець.

- А про тупокутні розповісте? - запитала Точка.

- Так! Трикутник, в якому є тупий кут, називається тупокутним.

- А тепер розкажіть мені про прямокутний трикутник! - попросила Точка.

- Якщо в трикутнику є прямий кут, значить трикутник прямокутний. У прямокутному трикутнику не може бути два прямих кути, - сказав Олівець.

- Що ще можете мені розповісти про трикутники? - сказала Точка, посміхаючись.

- А ось я в трикутнику виходжу з однієї будь-якої вершини на протилежну сторону і ділю її навпіл, - каже Медіана.

- Я поділяю кут на два рівних кути! - хвалилася Бісектриса.

- А ось я виходжу з вершини трикутника на протилежну сторону під прямим кутом! - вигукнула Висота.

- А хочете ми покажемо вам фокус? - хором сказали всі відрізки.

- У рівносторонньому трикутнику ми всі рівні між собою, тобто Медіана є Бісектрисою і Висотою; Бісектриса - Медіаною і Висотою; Висота - Бісектрисою і Медіаною. І всі ми виходимо з однієї точки.

- Як це зрозуміти «виходимо з точки»? - запитала Точка.

- Справа в тому, що ти, Точка, одна з трьох вершин трикутника, і граєш дуже важливу роль в трикутнику.

- Тепер ми все тобі розповіли про трикутники. Нам пора повертатися додому, - сказав Олівець. І друзі повернулися додому, до країни Геометрії. Точка більше ніколи не сумувала, бо вона розповіла всім, яку роль вона відіграє в трикутнику. І всі стали з нею дружити!
Автор: учень 8 класу Пузиревський Дмитро

Казка про дроби
Жили - були в країні «Математика» дивні числа - дроби. Одні були правильні , інші - неправильні.

Якщо дріб менший 1, то його називали правильним. А неправильний дріб - більший або дорівнює одиниці. У кожному дробі є два числа: чисельник дробу – над рисою, а знаменник – під рисою. Знаменник показує, на скільки частин ділять, а чисельник - скільки таких частин узято.

У країні «Математика» були незвичайні міста. В одному з них – Додавання. Там дроби любили часто ходити в гості один до одного й рахувати: скільки їх усього стало. При додаванні дробів з однаковими знаменниками чисельники дробів додають, а знаменник залишається тим самим. В іншому місті – Віднімання були постійні войни. Дроби боролися з вірусом Помилка. Кожен дріб, що він бачив, зменшував. При відніманні дробів з однаковими знаменниками від чисельника зменшуваного віднімають чисельник , що означає від`ємник, а знаменник залишають той же .

Неправильні дроби можна було перетворити в змішані числа. У змішаного числа є ціла й дробова частини . Їх так само можна додавати й віднімати. Секрет їх полягає в тім, що цілі частини складаються й віднімаються один з одним і дробові частини складаються й віднімаються один з одним.

У країні «Математика» жили й особливі – десяткові дроби. Числа, зі знаменниками 10, 100, 1000 умовилися записувати без знаменника. Цілу частину відокремлюють від дробової коми (наприклад: 0,57). Десяткові дроби теж можна порівнювати, віднімати й додавати. Тут теж є свій секрет. Щоб порівняти два десяткові дроби, треба спочатку порівняти в них число десяткових знаків, приписавши до однієї з них праворуч нулі, а потім, відкинувши кому, порівняти натуральні числа, що вийшли (наприклад: 8,6000 більше 8,006).

У країні «Математика» були й особливі міста для навчання - місто Рівняння й місто Задачі. Там деякий дріб ховали, перетворювали в невідоме число. Задача молодих жителів - знайти це невідоме число, розв`язавши рівняння або задачу. За правильністю рішень стежила Рада старійшин, а нагороджувала за вміння й старання цариця країни - Математика.

Автор: учень 7 класу Гловатський Максим

Давним-давно серед високих і гарних рівнин жила держава чисел. До неї відносилися натуральні числа й дробові. У цій державі росли квіти, різні ягоди, дерева й багато чого іншого. Все було добре, але натуральні числа й дробові дуже сильно ворогували.

багато чого іншого. Натуральні числа вдосталь навеселилися й дробові від них не відставали. Вони вирішили, що їм треба йти додому. Коли вони прийшли додому , то дробові й натуральні числа не стали лаятися й сваритися. І мудре число їм сказало: «Якщо ви хочете остаточно помиритися, пригорніться один до одного й у вас вийде мішане число». Усі так і зробили.

Після цього вони ніколи не сварилися, а жили довго й щасливо! Казка про два Кути і Бісектрису та утворення Суміжного Кута учениця 7 класу Савченко Марина

Було це чи не було - не знаю. А було все так. Одного разу на одній площині зустрілися два кути. Старший, якому було 130 ° (тут рік замінюється на 1?), І молодший, якому від роду було лише 50?. Зустрілися і тут же посперечалися, хто з них важливіший, кращий та сміливіший. Молодший стверджував, що сильніший, тому що він молодший, а сил, за його твердженням у нього більше. Старший вважав себе самим-самим, бо він старший і багато побачив за свої 130°. Суперечка вже не могла продовжуватися, і вони вирішили провести турнір. Про турнір знала Бісектриса, вона і задумала перемогти двох своїх ворогів, і тим самим стати на чолі Геометрії. Розпочався турнір в призначений час. На ньому були присутні два Кути. У самий розпал бою раптом з'явилася Бісектриса, застав бійців в розгубленості. У бій з Бісектрисою вступив старший Кут, потім молодший але до успіху це не призвело. Перемога, здавалося, була на боці Бісектриси. Вона тріумфувала і вже уявляла себе в ролі правителя. Раптом до Кутів прийшла ідея. Вони вирішили об'єднати сили і прогнати злодійку з країни. Тріумфуюча Бісектриса не помітила, що замість двох Кутів, двох затятих супротивників, з'явився Суміжний Кут, який у момент переміг її. Бісектриса заблагала пробачення. З тих самих пір Бісектриса знаходиться на службі у короля, а два Кути, два затятих противники , стали одним цілим - Суміжні Кути і знаходяться на службі у короля, захищаючиГеометрію від ворогів.