Сценарій on-line курсу для студентів IV курсу медичного факультету вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації
жүктеу/скачать 6,4 Mb. Pdf көрінісі
|
Сценарій онлайн курсу Лікувальна справа 1
- Бұл бет үшін навигация:
- Епідеміологія.
| Хвороба Лайма
ХворобаЛайма (кліщовий системний бореліоз, лайм-бореліоз) – трансмісивні, природноосередкове захворювання, що характеризується ураженням шкіри, суглобів, нервової системи, серця, нерідко приймає хронічний, рецидивуючий перебіг. Етіологія. Збудниками бореліоз а є кілька видів патогенних для людини Боррель – В. burgdorferi, В. garinii і В. afzelii. Боррель відносяться до мікроаерофіламі і як інші грам негативні спірохети надзвичайно вимогливі до умов культивування. Ростуть на середовищах, що містять сироватки тварин, амінокислоти, вітаміни. Епідеміологія. Природні господарі Боррель в природі – дикі тварини (гризуни, птахи, олені та ін), які є прокормітелі кліщів роду Ixodes – переносників Боррель. У нашій країні і Європі це, в основному, 1. ricinus і I. persulcatus, в США – I. dammini. Під час кровосмоктанні Боррель потрапляють в кишечник кліща, де розмножуються і виділяються з фекаліями. Незважаючи на високу зараженість кліщів, можливість інфікування через укус реалізується не завжди, бо Боррель містяться в слинних залозах в невеликій кількості або взагалі відсутні. У природних вогнищах циркуляція збудника відбувається наступним чином: кліщі – дикі тварини (птиці) – кліщі. Можливе залучення в епідеміологічну ланцюжок домашніх тварин – кіз, овець, корів. Вивчається ймовірність інших переносників Боррель, наприклад, гедзів. Людина заражається в природних вогнищах хвороби Лайма. Передача інфекції здійснюється трансмісивним шляхом при укусі кліща (інокуляція), хоча не виключається можливість інфікування і при попаданні фекалій кліща на шкіру, з подальшим їх втиранням при расчесам (контамінація). У разі розриву кліща, при неправильному видаленні, збудник може потрапити в рану. Обговорюється аліментарний шлях зараження при вживанні сирого козячого або коров’ячого молока. Загальні риси епідеміології типові для трансмісивних пріродноочагових захворювань. Визначається чіткий зв’язок росту захворюваності з розвитком садівництва і городництва, туризму, господарськими перетвореннями й урбанізацією очаговьк ландшафтів. Укуси кліщів можливі в межах міста (парки, кладовища і т. п.), а також при знятті кліщів у тварин (собак, кішок). Перших пацієнтів з укусами кліщів зазвичай реєструють у Санкт-Петербурзі і в приміській зоні вже в березні-квітні. Останніх, при наявності теплої погоди, реєструють навіть у жовтні. Пік активності припадає на травень-червень. жүктеу/скачать 6,4 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|